спекти — 1 дієслово доконаного виду приготувати страву на вогні; виготовити, створити що небудь дуже швидко, без особливих зусиль зневажл.; обпекти; спалити спекти 2 дієслово доконаного виду обробити метал … Орфографічний словник української мови
спекти — [спеикти/] еичу/, еиче/ш, еичеимо/, еичеите/; мин. сп ік, спеикла/; нак. еичи/, еич і/т … Орфоепічний словник української мови
спектися — 1 дієслово доконаного виду стати готовим про страву спектися 2 дієслово доконаного виду загуснути про кров; з єднатися внаслідок спікання … Орфографічний словник української мови
спечений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спекти I. || у знач. прикм. || у знач. ім. спе/чене, ного, с. Хлібобулочний виріб або вироби, приготовлені способом випікання. 2) у знач. прикм. Розморений, з почервонілим від спеки або внутрішнього жару лицем … Український тлумачний словник
инспектированный — прич.; кр.ф. инспекти/рован, ин спекти/рована, вано, ваны … Орфографический словарь русского языка
злагодити — джу, диш, док., зла/годжувати, ую, уєш, недок., перех., розм. 1) Зробити, змайструвати що небудь. || також з інфін. Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). 2) Зробити придатним для використання; підготувати. 3) діал. Пом якшити. 4) діал.… … Український тлумачний словник
зладити — I джу, диш, док., перех., діал. 1) Зробити, змайструвати що небудь. || Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). 2) Зробити придатним для використання; підготувати. II джу, диш, док., розм. Налагодити з ким небудь дружні стосунки, добрі… … Український тлумачний словник
піч — пе/чі, ж. 1) Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. || Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. || перен. Про кількість… … Український тлумачний словник
попекти — ечу/, ече/ш, док., перех. 1) Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого небудь гарячого, їдкого, пекучого. || у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). || у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що … Український тлумачний словник
спікати — а/ю, а/єш, недок., спекти/, спечу/, спече/ш; мин. ч. спік, спекла/, ло/; наказ. сп. спечи/; док., перех. Проводити, викликати спікання … Український тлумачний словник
